Еспарцет є багаторічною травою висотою до 60 см, що має потужну кореневу систему. Після скошування рослина збагачує ґрунт азотом. Кращими попередниками для еспарцету є картопля, кукурудза, буряк і рослини, які потребують багато азоту. Сюди відноситься качанна капуста, селера, цвітна капуста, ревінь, гарбуз, порей.

Переваги еспарцету:

Пригнічення бур’янів.
Вдосконалення структури ґрунту.
Органічне збагачення землі.
Захист від ерозії.
Естетичний вигляд.
Медоносність та приваблення запилювачів.

Еспарцет за певними характеристиками перевершує навіть люцерну. У 100 кг сіна зберігається до 50 кормових одиниць. Ця рослина також є джерелом меду та може служити як сидерат. Вона знайшла своє застосування в фармацевтиці.

На цінність еспарцету як кормової культури вказує велика кількість білка, вуглеводів, вітамінів та інших речовин. Звісно, поживна цінність є ключовим аспектом при вирощуванні кормових рослин.

Крім надзвичайної поживної цінності і легкої засвоюваності, еспарцет також відрізняється лікарськими властивостями. Наявність рутину та вітаміну C у кормі сприяє зміцненню імунітету тварин, а також спостерігається покращення в їхньому травленні.

Інструкція посіву еспарцету:

Насіння слід висівати у кількості 8-10 г/м2 у теплий ґрунт на глибину 2-3 см. Його можна висівати на початку весни, восени чи перед зимою. Еспарцет відзначається високою стійкістю до посухи та морозів, що робить його дуже хорошим сидератом для різних кліматичних зон.