Землеробство – одне з найдавніших занять людства. З давних давен люди помічали, що органічні рештки, розкладаючись, віддають навколишнім рослинам чимало поживних речовин, а, на додачу, ще й гріють. Тому рослини, що ростуть біля компостних куп, почувають себе набагато краще, ніж інші, у звичайних умовах. Вони легше переносять приморозки, посухи, дають більші врожаї, менше хворіють. Звичайно люди, де це було можливо – використовували ці знання, закопуючи органіку поруч із рослинами або висаджуючи рослини коло компостних куп.
Рослини на компостних грядках почувають себе прекрасно.
Але, на жаль, ці прості народні методи підвищення родючості не набули широкого поширення, а розвиток землеробства пішов іншим, індустріальним шляхом. У гонитві за надприбутковістю, сільське господарство стало одним з головних рушійних сил екологічної катастрофи, до якої людство стрімко наближає планету.
Не можна сказати, що з винайденням хімічних, органічні добрива були повністю забуті. Тварини на фермах постійно виробляють чималі обсяги навозу, тому гній став класикою органічних добрив, мірилом родючості.
Там, де гною нема чи не вистачає – дефіцит поживних речовин покривають за рахунок хімічних добрив. Разом з пестицидами, гербіцидами, генетично модифікованими рослинами, монокультурою та суцільною механічною обробкою, хімічні добрива стали невід’ємною складовою сучасного сільського господарства.
Всі вже неодноразово чули про небезпеку продуктів, вирощених у такий спосіб, і про руйнівні наслідки для екології планети. Чути – то чули. Але що ми можемо з цим зробити?
Звичайно, вплинути на великі корпорації, принаймні зараз, дуже важко. Але кожен бажаючий може хоча б частково убезпечити себе на своїх власних земельних ділянках, вирощуючи для своїх родин продукцію здорового харчування.
Середина літа – на компостних грядках зріє урожай.
Водночас, ті самі люди, тобто – ми з вами, постійно стикаються з проблемою утилізації органічних відходів, що виникають внаслідок нашої повсякденної життєдіяльності. Мова про харчові кухонні відходи, серветки і папір, картон, поламані дерев’яні вироби, різноманітний садовий хмиз – опале листя, обрізане гілля, скошена трава, бадилля, а також каналізаційні стоки.
Спалювати у багаттях, викидати у смітник, скидати в центрелізовану каналізацію – це все застарілі технології минулого, шкідливі та марнотратні, від яких варто якомога скоріше відмовитись.
Один з викликів сучасних поколінь – знайти та масово запровадити екологічно та економічно виправдані технології утилізації побутових органічних відходів.
В кожного з нас є вибір – або викидати та втрачати цей ресурс, забруднюючи природу, а подекуди ще й доплачувати за це, або знайти місце на своїй території для ефективної утилізації органічних відходів з власного господарства..
Думаю, мої читачі роблять вибір в бік компостування, інакше б їх тут не було. Тобто, усі намагаються сортувати сміття та утилізовують органіку окремо. Вірно, мої дорогеньки?)
Але чи всі знають, як це робити найкращим чином? Щоб і зручно, і дешево, і ефективно. і естетично, а ще – навіть смачно і корисно!
Якщо досі не знаєте – я вам підкажу! Компостуйте це все на грядках!
Таким шляхом ви вражаєте одразу декількох “зайців” – і рослини підживлюєте, і органічне сміття утилізуєте, ще й економите на послугах комунальних служб!
Саме тому найбільшої популярності компостні грядки набувають на невеликих присадибних ділянках, де площа обмежена, натомість є джерела різноманітних органічних відходів. Створення компостних грядок дозволяє інтенсифікувати використання кожного квадратного метру території присадибної ділянки.
Є ще один важливий позитивний наслідок від компостування на грядках, на який останнім часом все більше звертають увагу вчені та громадські діячі по всьому світі, і про який ми не можемо не згадати – це зв’язування надмірного вуглецю та подолання парникового ефекту. Дійсно, закопуючи органіку у землю ми повертаємо вуглець грунтовій мікрофлорі і рослинам, де він є доречним та нешкідливим, на відміну від атмосфери. Це буде наш маленький внесок в спільну справу рятування екології планети.
В кожного з нас є вибір – або викидати та втрачати цей ресурс, забруднюючи природу, а подекуди ще й доплачувати за це, або знайти місце на своїй території для ефективної утилізації органічних відходів з власного господарства..
Думаю, мої читачі роблять вибір в бік компостування, інакше б їх тут не було. Тобто, усі намагаються сортувати сміття та утилізовують органіку окремо. Вірно, мої дорогеньки?)Але чи всі знають, як це робити найкращим чином? Щоб і зручно, і дешево, і ефективно. і естетично, а ще – навіть смачно і корисно!
Якщо досі не знаєте – я вам підкажу! Компостуйте це все на грядках!Таким чином ви вражаєте одразу декількох “зайців” – і рослини підживлюєте, і органічне сміття утилізуєте, ще й економите на послугах комунальних служб!
Завдяки своїм перевагам, компостування на грядках стало класичним прикладом вдалої пермакультурної технології, що використовує знання взаємозв’язків у природі задля комплексного вирішення декількох задач та отримання довготривалого ефекту з мінімальними витратами.
Саме тому найбільшої популярності компостні грядки набувають на невеликих присадибних ділянках, де площа обмежена, натомість є джерела різноманітних органічних відходів. Створення компостних грядок дозволяє інтенсифікувати використання кожного квадратного метру території присадибної ділянки.
Завдяки своїм перевагам, компостування на грядках стало класичним прикладом вдалої пермакультурної технології, що використовує знання взаємозв’язків у природі задля комплексного вирішення декількох задач та отримання довготривалого ефекту з мінімальними витратами.
Саме тому багато ентузіастів органічного землеробства та пермакультури привертають увагу громадськості до відродження та вдосконалення традиційних технологій підвищення родючості грунту у поєднанні з сучасними вимогами до утилізації органічних відходів. Зокрема – популяризують компостні грядки різних форм та видів, які також часто називають органічними або теплими.
Автор статтi: Володимир Сесін – кандидад географiчних наук, керівник Канівського Клубу органічного землеробства, “Землетворець”.