Землеробство

Як зробити компостну грядку?

Найбільшої популярності компостні грядки набувають на невеликих присадибних ділянках, де площа обмежена, натомість є джерела різноманітних органічних відходів. Створення компостних грядок дозволяє інтенсифікувати використання кожного квадратного метру території присадибної ділянки. Закопуючи органіку у землю, пiд час створення компостних грядок, ми повертаємо вуглець грунтовій мікрофлорі і рослинам, де він є доречним та нешкідливим, на відміну від атмосфери. Це буде наш маленький внесок в спільну справу рятування екології планети.

Покрокова iнструкцiя як зробити компостну грядку.

Спочатку завжди готується основа, яка залежить від обраного типу грядки. Якщо створюється відкрита компостна грядка – риються рівчаки відповідної форми, якщо грядка закрита, траншейного типу – то траншея відповідної ширини та глибини, якщо підвищена – робиться короб з дерева, шиферу, цегли чи інших матеріалів.

 

Готуємо основу для компостних грядок закритого типу – традиційних “народних” теплих грядок.

Механізоване риття канав при укладанні теплих грядок Розума

 

 

Після цього у грядку закладається органіка.

На дно компостних грядок будь-якого типу укладається шар грубої органіки – стовбури та гілки дерев, які, поступово розкладаючись, забезпечують підвищення температуру ґрунту і родючість грядки протягом декількох років. Така груба органіка довго тримає форму, забезпечуючи доступ кисню та особливий мікроклімат всередині, працює дренажем.

 

Стовбури дерев є основою високих грядок Хольцера

 

Чи треба подрібнювати гілки? Це залежить від розміру грядок, можливостей та очікуваного ефекту. Сеп Хольцер у свої горбисті грядки за допомогою екскаватора закладає цілковиті дерева, його грядки сягають більше 2-х метрів заввишки та працюють не один десяток років. Проте в більшості випадків гілки все ж таки доречно порізати на шматки 0,5-1 м довжиною, аби вони займали менше місця та швидше починали розкладатись.

 

Перед закладанням гілок у грядку їх слід подрібнити на шматки 30-50см

 

Закладаємо подрібнене гілля у теплу компостну грядку закритого типу

Зверху грубої органіки закладають інші наявні органічні відходи, дотримуючись принципу чим грубша органіка – тим нижче вона має бути у компостному “пирозі”. Виключення становить свіжий послід тварин. який намагаються закласти глибше. аби він встиг перегоріти допоки до нього доберуться рослини своїм корінням.

Що варто, а що – ні, укладати в компостну органічну грядку?

Сумніви щодо доцільності в людей викликають, як правило, такі категорії органіки:

  • Харчові відходи, в тому числі – відходи тваринного походження.

Можна додавати без проблем – грядка все переробить. Щоправда, слід зауважити що великі кістки перегнивають дуже довго. Також з’являється ризик, що ваша грядка зацікавить якогось песика, якій все там розкопає у пошуках ароматної кісточки.

  • Гнил, цвіліі продукти, уражені хворобами рослинні рештки.

Теж можна компостувати у грядках, правда з деяким застереженням – слід одночасно додавати Стартер або інший ЕМ-препарат, або жменю свіжого лісового грунту для нейтралізації патогенних бактерій. 

  • Крейдований папір та картон, скотч, ламіновані речі

Крейдування – це тоненька синтетична плівочка на поверхні папіру або картону. Тільки вона і залишиться у грядці через декілька місяців від початку компостування. Рослинам та вам вона не заважатиме а через декілька років розкладеться і вона, так що сміливо компостуйте такі відходи. Лише одне застереження – не накладайте папір та картон купами, а перемішуйте з іншою органікою чиз  грунтом. А ось скотч та ламінування не переробляються зовсім, краще їх не додавати.

  • Дерев’яні рештки, особливо лаковані та фарбовані, ДСП та ОСБ-плити, фанера, текстиль, ношений одяг, тряпки, шкіряне взуття.

Я об’єднаю усі ці, на перший погляд – зовсім різні речі, у одну категорію “обмежено придатних” до компостування. В принципі всі вони компостуються, оскільки мають у своєму складі значну частку натуральних матеріалів. Обробка хімікатами, такими, як фарби, антисептики та інші пропитки лише сповільнюють, але не зупиняють зовсім цей процес. Сумніви виникають лише щодо ризику забруднення грядок токсичними речовинами, які можуть потрапити через грунт у рослини і далі – до нашого столу. Тому такі “токсичні” відходи можна компостувати обмежено – лише там, де вирощуються технічні або декоративні рослини, наприклад – вздовж живоплоту. 

  • свіжий послід тварин, фекалії, уріна.

Відходи життєдіяльності як тварин, так і людей, являють собою органічні речовини, які достатньо швидко компостуються, потрапляючи у сприятливі умови. Однією з таких умов є контакт з землею, яка самою природою призначена для переробки такого рода відходів. У компостних грядках створюються ідеальні умови для інтенсивної переробки будь-якого посліду.  Проте, з міркувань естетики та санітарії, а також складностей технічного характеру, використовується обмежено, і також – на грядках з технічними або декоративними культурами.

Крім речей які ми хочемо утилізувати, є речі, які в грядку додають спеціально – для пришвидшення та подовження ефекту збільшення родючості.

Щоб органіка, яку ми заклали в грядку, почала швидше розкладатись, туди добавляють так звані “стартери” – спеціальні бактерії та мікоризоутворюючі гриби, свого рода “закваску” майбутньої родючості. Додавання стартеру особливо виправдано для грядок типу “органіка знизу”, оскільки там компостування відбувається з обмеженим доступом кисню – тобто повільно та з великим ризиком розвитку патогенної, гнилостної, мікрофлори, яка є конкурентом корисних бактерій та грибів у боротьбі за субстрат.

У випадках, коли до грядки закладаються органіка, уражена гниллю або хворобами, типу городного бадилля, падалиці, кухонних відходів – доречним є застосування стартерів на основі ефективних мікроорганізмів. Емочки, крім пришвидшення компостування, мають виражений сануючий (дезінфікуючий) ефект – ферментуючі органіку, вони пригнічують розвиток патогенів.

 

Посипання бокашами органіки при закладанні теплих грядок Розума

 

Крім бактеріальних культур, до складу стартерів часто додають спори мікоризоутворюючих грибів що допомагають рослинам інтенсивно отримувати поживні речовини від розкладання органіки, зокрема – деревини, бо деревина – це їхній улюблений субстрат.

Компостні грядки зазвичай здатні забезпечити рослини необхидними макроелементами – в першу чергу вуглецем та азотом, в меншому ступені – калієм та фосфором. Тобто, аби забезпечити рослини цими важливими елементами, до компостних грядок слід додатково вносити якісь природні органо-мінеральні добрива, наприклад – деревну золу, яку засипають десь в середину шарів з органікою.

Крім калію та фосфору, зола здатна закрити потреби рослин у багатьох мікроелементах, але не в усіх. Тому, якщо материнські грунти дуже збіднені, має сенс додавати до компостних грядок спеціальні мінеральні добавки – бентонітову, сапонінову глини, цеоліт або доломіт.

Крім вмісту  великого спектру мікроелементів, ці мінеральні добавки мають властивість накопичувати та утримувати воду, тобо мають додатковий позитивний ефект від використання.

 

Зазвичай, закладаючи компостні грядки, люди хочуть, щоб вони починали працювати якомога швидше, та, при цьому – працювали якомога довше. Ці бажання входять в очевидне протиріччя одне одному, але на практиці насправді можна заставити грядку працювати і швидко і довго. Для цього, при її закладанні, крім стартера, додають речовини, які є своєрідними гумусними “консервами” – тобто віддають гумінові речовини повільно та поступово, підтримуючи родючість грядки навіть тоді. коли основна маса органіки вже буде відпрацьована. В Україні в якості такої речовини доступний леонардит – корисний поклад, різновид бурого вугілля з низькою калорійністю, проте дуже насичений гуміновими речовинами.

 

 

Ділянка народних теплих грядок закритого типу підготовлена для висадки рослин.

Ще до органічних грядок подекуди додають біочар – це подрібнене деревне вугілля, яке отримують шляхом піролізу (часткового згорання з обмеженим доступом кисню) деревини. Біочар – це ідеальна “домівка” – своєрідні ясла для розвитку мікоризи та корисних бактерій. Наявність таких ясел важлива на самому першому етапі запуску грядки – коли всередині ще не сформувались благоприятні умови, тому і бактерії і мікориза не можуть повноцінно розвиватись та освоювати субстрат. Тому біочар часто включають до складу стартерів.

Особливого ефекту можна досягти, домішуючи до органіки, що закладають у компостну грядку, ЕМ-керамічний порошок. Це – інформаційний препарат, який позитивно впливає на структуру води і, через неї – на всі процеси енергообміну у грядці. Його дія схожа на ефект від застосування біодинамічних препаратів, проте він набагато дешевший та простіший у застосуванні.

 

Набір корисних домішок, необхідних для створення 5 соток теплих грядок Розума

Якщо у вас є старе варення або щє щось солоденьке, що не шкода викинуть у грядку – це буде дуже корисна пожива для розвитку емочок! Це саме стосується й протермінованих біопрепаратів, що, бува, залишаються після обприскування рослин. Усі вони будуть дуже доречні у компості біля грядок.

Ну і, як завжди, ледь не забули – один з найважливіших компонентів компостної грядки – це волога! Будь яку компостну грядку після укладання слід рясно пролити нехлорованою водою! А у випадках, коли компостуються дуже потужні обсяги органіки – поливати може бути потрібно навіть декілька разів!

 

Теплі грядки Розума після укладання проливаються водою

Окремий напрямок – утилізація за допомогою компостних грядок сірих та чорних вод. Дивно, наскільки досі мало поширені ці технології, хоча вигода від їх застосування буквально кидається в очі – це ж одночасно і полив і підживлення рослин, а на додачу – ще й інформаційний обмін між вами. Напевно. проблема не лише в гидливості, а й у відсутності в наших побутових та будівельних технологіях традиції роздільного збору каналізаційних вод.

Але сучасний тренд цивілізованого суспільства – це розділення та окрема утилізація сірих та чорних вод. Сіра вода з кухні, душу та рукомийнику цілком може бути використана для поливу компостних грядок. У випадку відкритих грядок цією водою доречно проливати рівчаки з компостом, а у грядках закритого типу можна прокласти перфоровану трубу всередині.

Чорні води також можуть бути утилізовані на компостних грядках, але не одразу, а після попереднього компостування у септиках або на біоплато.

 

Автор статтi: Володимир Сесін – кандидад географiчних наук, керівник Канівського Клубу органічного землеробства, “Землетворець”. 

 

 

Про догляд за компостною грядкою читайте за посиланням. 

Читати про переваги та недолiки рiзних видiв грядок.

Органічні компостні грядки – віднайдення традицій чи сучасні технології?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *