Звичайно, ферментований гній і харчові відходи – самі по собі вже є цінним поживним добривом. Іди і закопуй на городі на радість рослинам! Але немає, як то кажуть, межі прагненню людини до досконалості. Одного разу люди помітили, що, якщо згодувати ферментовану органіку дощовим черв’якам – то на виході можна отримати ідеально збалансоване добриво для рослин в концентрованому вигляді. Одержану субстанцію прийнято називати “біогумус”, хоча правильніше було б називати її «вермикомпосту», оскільки гумус – це лише одна із складових частин вермикомпосту.
Що таке Біогумус або вермикомпост?
Це таке органічне добриво, продукт переробки органічних відходів сільського господарства дощовими черв’яками і бактеріями за участю інших організмів ( комахи, гриби і т. д.)
- Біогумус покращує структуру ґрунту, підвищує її вологоємність.
- Містить безліч корисних речовин в легкозасвоюваній формі, а також велика кількість агрономічно корисних бактерій (в 100 разів більше, ніж гній)
- Біогумус в 15-20 разів ефективніше будь-якого органічного добрива (гній, компост і ін.)
Рекомендована щорічна норма внесення – від 20-ти (чорноземи) до 100 кг на 1 сотку (для відновлення бідних грунтів)
Технології розведення черв’яків (вермікоспостірованія)
Існує кілька широко поширених технологій розведення дощових черв’яків, що відрізняються один від одного по пріоритетних завдань, використовуваній сировині і напрямку міграції хробаків.
За пріоритетних завдань технології вермікомпостірованія бувають:
- Спрямовані на отримання біогумусу
- Спрямовані на отримання маси хробака
- Спрямовані на утилізацію органічних відходів
Як бачимо, червеводи далеко не завжди розводять черв’яків заради отримання продукції, яку можна продати або використати для своїх потреб. Все більше набирають популярності технології вермікомпостірованія харчових та інших органічних відходів в місцях їх виникнення і накопичення – в багатоповерхових будинках і домогосподарствах приватної забудови, підприємствах громадського харчування, школах, виробництвах харчової промисловості і т.д.
Така тенденція не може не радувати – адже харчові відходи складають мало не половину всієї маси відходів, вироблених людством. Будучи викинуті на смітник, харчові відходи починають гнити і розкладатися, отруюючи навколишній простір смородом і нечистотами. Крім того, люди просто втрачають величезну кількість цінного сировини, яке, будучи перероблено на біогумус, може значно поповнити запаси родючості в грунтах і сприяти вирішенню глобальної і локальних продовольчих проблем. Добутий в результаті біогумус і маса хробака є дуже приємним, але зовсім на обов’язковим бонусом. Багато червеводи – “утилізатори” отриманий біогумус просто віддають на потреби благоустрою та озеленення навколишніх ландшафтів!
У напрямку переміщення черв’яка, технології вермікомпостування діляться на діляться на:
Промислова верміферма – зміст черв’яків в буртах
- Технології переважно горизонтального переміщення – розведення черв’яків в буртах (застосовується зазвичай в промислових масштабах).
- Технології переважно вертикального переміщення (застосовуються при розведенні черв’яків в пластикових овочевих ящиках, дерев’яних червятнік-компостерах і в спеціальних побутових червятнік.
У кожного типу технологій розведення черв’яків є свої переваги і недоліки:
Переваги горизонтальних технологій:
Розведення черв’яків в ящиках (поширене в міських верміфермах і фермерських господарствах)
Можна легко механізувати техпроцеси. Можна використовувати на відкритому повітрі, при мінімальних початкових вкладеннях.
Недоліки горизонтальних технологій: Займають багато місця. Доводиться перемішувати субстрат, щоб він поїдали більш рівномірно.
Переваги вертикальних технологій: Воно більш природно – черв’як інтуїтивно шукає їжу нагорі – там, де в природі утворюється рослинний опад. Цей тип технологій дозволяє використовувати досить компактні конструкції.
Портативний побутової червятнік – для червеводов-любителів
Недоліки вертикальних технологій: Вони, як правило, вимагають додаткових зусиль по підняттю і переміщення важких предметів. Складнощі з механізацією процесів. Працюють тільки в приміщеннях з постійною плюсовою температурою.
Незалежно від використовуваних технологій і конструкцій, існують аспекти, з якими так чи інакше, доводиться мати справу всім червеводам.
До найбільш поширених складнощів відносяться:
- Підготовка субстрату для черв’яків
- Відділення готового біогумусу від черв’яків і їх коконів.
- Зміст черв’яків в зимовий період
- Захист черв’яків від їхніх природних ворогів.
- Неприємні запахи в місцях утримання черв’яків
Розглянемо ці аспекти докладніше.
Підготовка субстрату для черв’яків
Одним з ключових аспектів вермікомпостування – підготовка субстрату. Справа в тому, що черв’яки досить вимогливі до корму, і свіжу, непідготовлену органіку є не стануть. Адже у черв’яків зубів немає і вони ковтають їжу не жуючи. Корм повинен бути м’яким, пухким і насиченим вологою. У той же час, для черв’якам не цікавий повністю перепрілий компост – там вже немає поживних речовин.
Таким чином, ідеальним субстратом для розведення черв’яків буде напівперепрілий органіка, що пройшла попередню обробку, «перетравлення» бактеріями.
І краще за всіх з цією роботою справляються Емочки.
Технологія вермікомпостування досить проста і доступна кожному бажаючому, а не тільки професіоналам, розводить черв’яків в промислових умовах. При будь-якому домогосподарстві можна влаштувати червятнік і згодовувати дощовим червям- «старателів» кухонні харчові відходи, що пройшли попередню ферментацію в побутовому ЕМ-контейнері .
Нашими фахівцями розроблена технологія Модульного червятніка, який здатний не тільки вирішити проблему утилізації харчових (і багатьох інших органіческох) відходів, а й забезпечити господаря біогумусом і масою хробака з невеликими вкладеннями і мінімальними експлуатаційними витратами!
Докладнішу інформацію можна знайти тут: Присадибна червятнік для переробки органічних відходів на біогумус
Або, якщо на домогосподарстві містять сільськогосподарських тварин – можна виробляти біогумус з отферментірованного навозу.