Багато ентузіастів органічного землеробства та пермакультури привертають увагу громадськості до відродження та вдосконалення традиційних технологій підвищення родючості грунту у поєднанні з сучасними вимогами до утилізації органічних відходів. Зокрема – популяризують компостні грядки різних форм та видів, які також часто називають органічними або теплими.

У цій статті ми розглянемо принцип дії, проаналізуємо переваги та недоліки кожного виду компостних грядок, визначимо шляхи підвищення їхньої ефективності.

Існує безліч різновидів конструкцій компостних грядок, назви яких, як правило, вказують на автора технології або її особливі властивості: теплі грядки, високі грядки, підвищені грядки, заглиблені грядки, за Бубліком, грядки за Овсинським, грядки Розума, високі гряди Хольцера та інші. Але сутність всіх цих грядок в принципі однакова – компостування органіки відбувається безпосередньо рядом з рослинами або під ними, поєднуючи процеси вирощування, споживання та компостування в єдину систему..

Завдяки такому поєднанню досягається ефект динамічної родючості – коли поживні речовини, що вивільняються з органіки під час компостування. одразу засвоюються рослинами. Крім того, під час компостування виділяється певна кількість теплової енергії, яка також йде на користь рослинам.

Дозріває врожай томатів на компостних грядках.

Пориста структура компосту, особливо – гниюча деревина в глибині, добре акумулює вологу, що особливо корисно на піщаних грунтах. Ця сама деревина в умовах підтоплюваності грунту, виступає своєрідним дренажем, нормалізуючи вологість..

На пріючій деревині розводиться мікориза, яка вступає в симбіоз з рослинами, допомагаючи їм знаходити поживні речовини та вологу. Так само в компостні грядки сповзаються з усієї округи дощові хробачки, які є живими “фабриками” біогумусу.

Науково доведеним є факт позитивного впливу рівчаків з компостом на структуру, механічні та поживні якості грунту на відстані до 1 метра!

Наочна демонстрація регенеративних можливостей теплих грядок Розума. На обох фото – одна й та сама ділянка до та через рік після закладання грядок.

Різновиди, переваги й недоліки різних типів грядок.

Усі компостні грядки можна поділити на два великих типи:

Відкритий тип – органіка укладається збоку, як правило – у канавки-рівчаки проміж грядок. Деякі автори називають ці канавки з органікою “кормові доріжки” оскільки по ним дійсно доводиться ходити, щоб підійти до рослин. Рослини висаджують по краях цих рівчаків з компостом. До грядок цього типу відносимо грядки за Бубліком (грядочки Овсинського), Теплі грядки Розума (ТГР), грядки Савіна тощо.

Грядочки за Овсинським на ділянці В.І.Ляшенко.

Переваги:

Такі грядки легше створювати – не треба багато копати та тягати землю..
До них завжди можна додати нові порції органіки, оновлюючи грядку.
В таких грядках інтенсивно відновлюється грунтова мікрофлора, яка швидко поширює свій позитивний вплив на навколишні території

Недоліки:

Більша частина тепла, що виділяється при компостуванні, “гріє повітря”, тобто – вивітрюється, майже не обігріваючи рослини;
Оскільки компостування відбувається відкрито, з доступом кисню. частина поживних речовин втрачається – уходить в атмосферу або в грунтові води..
Постійно треба докладати нові порції органіки, інакше краї рівчаків оголюються, та грядка пересихає.
Бур’яни, яким вдалось пустити коріння в рівчаках з органікою, набагато важче вивести. Це стосується також культурних рослин з агресивним корінням типу малини.
В компостних грядках заводяться не лише корисні дощові хробачки, а й інші, вже не такі корисні тваринки – кроти, сліпаки, миші.

Малина буяє на теплих грядках Розума

Закритий тип – органіка знизу. Органічні рештки закопуються під грядку, тобто накривається зверху шаром грунту, на якому висаджуються рослини.

До таких грядок відносимо традиційні (народні) теплі грядки, високі грядки Хольцера, підвищені (насипні) та заглублені (траншейні) теплі грядки. Окремим підвидом цього виду можна вважати високі теплі грядки у коробах, які для багатьох є взірцем зручності та естетизму у городництві.

Високі “горбисті” грядки Хольцера. Фото з інтернету

Високі теплі грядки в коробах – взірець естетичності та функціональності. Фото з інтернету

Переваги:

Органіка компостується під землею, тому переробляється майже без втрат і не так швидко, розтягуючи процес компостування на декілька років
Грунт помітно підігрівається знизу, що подовжує період вегетації, особливо для рослин, чутливих до приморозків.
Грядки в коробах більш захищені від кротів, мишей та інших, небажаних там, тваринок.

Підготований компост з деревини у “народній” теплій грядці перед засипкою землею

Недоліки:

Такі грядки важче робити, доводиться перекопувати великі об’єми грунту, а у випадках з підвищеними грядками – ще й робити підпірні стінки.
Органіку треба закладати одразу всю, без можливості додавати нові порції.
Є суттєвий ризик критичних просадок грунту під рослинами та перегріву, що може призвести до їх загибелі.

Останнім часом стали виникати розробки, що намагаються поєднати переваги обох типів грядок. До таких відносяться, наприклад, Теплі грядки Розума у коробах. Вони мають одночасно і естетику підвищеної грядки, і функціональність компостної грядки відкритого типу.

Теплі грядки Розума в коробах

Ще декілька слів з приводу естетики. Зовнішній вигляд – дуже важливий фактор для присадибних ділянок. Тому компостні грядки. аби прижитися на наших ділянках, мають бути ще й естетично привабливими. Напевно саме тому такою великою популярністю користуються підвищені грядки у коробах, хоча з позицій практичності та екологічності їх переваги сумнівні.

Високі теплі грядки в коробах – взірець естетичності та функціональності. Фото з інтернету

Проте естетичність досягається не лише за рахунок коробів чи інших бордюрів, є й інші методи. Наприклад, досить естетично виглядають компостні грядки, замульчовані свіжоскошеною травою, подрібненою соломою або деревною щепою. Коли грядки вкриті здоровими культурними рослинами або сидератами – це теж красиво. Додаткової естетики можна додати, надавши грядкам нетривіальну хвилясту форму, або навіть зробивши з їх допомогою якийсь візерунок, чи навіть об’єкт ленд-арт мистецтва.

Теплі грядки Розума можуть мати будь-яку форму. Вони добре вписуються в ландшафт, додаючи йому виразності та естетики.

Приклад пермакультурного проектування ділянки на основі технології Теплих грядок Розума.

Шпалери типу “Курінь” на теплих грядках Розуму

Як ви вже, напевно, здогадались, компостні грядки можна застосовувати не лише на городі, а й в саду, на клумбах, в парниках та теплицях. І скрізь вони будуть доречні і робитимусть свою справу – утилізовуватимуть органіку на користь рослинам, людям, та екології планети.