Люпини класифікують за кількістю алкалоїдів у їхній зеленій масі: існують алкалоїдні (або гіркі) та безалкалоїдні (відомі також як солодкі або кормові). Гіркі типи використовують в основному як сидерат, солодкі — для годівлі тварин, а їхні корені та залишки після збирання — для удобрення. Люпин сидерат – це еффективне зелене добриво.
Люпин відомий тим, що може перетворювати фосфор із форм, що є недоступними для інших рослин. Ця рослина також демонструє ефективність у фіксації атмосферного азоту, що допомагає не лише їй самій, а й наступним культурам.
Щодо посіву, рекомендовано висівати люпин в кінці липня – в середині серпня, після уборки культур, або навесні на зволоженому ґрунті. Після росту, зелену масу рослини скошують, подрібнюють та вносять у ґрунт.
Оптимальний час для скошування:
Найефективніше користуватися масою люпину на початку цвітіння, коли азот у листі і стеблах ще не перетворений на зернові протеїни.
Люпин найактивніше росте та накопичує азот під час формування квітів і цвітіння. Саме в цей момент його слід скошувати, подрібнювати і вносити в ґрунт на глибину до 20 см. Якщо цього не зробити вчасно, стебла можуть стати жорсткими і повільніше перегнивати.
Рекомендована норма висіву для сидератного люпину становить 120-160 кг на гектар або 1,2-1,6 кг на сотку.
Відгуки
Відгуків немає, поки що.